Одним із чинників підвищення ефективності навчальних занять фізкультурою є позитивне ставлення учнів до предмету. Бажання, інтерес і потреба дітей різного віку відвідувати уроки, незважаючи на періоди їх вікового розвитку, від природної потреби в рухах в початковій ланці до усвідомленої необхідності занять фізичними вправами в старшій школі, є критерієм оцінки позитивного ставлення учнів до занять фізичною культурою і ,як наслідок, до здорового способу життя. Вироблення в здобувачів освіти умотивованого прагнення до розвитку своїх фізичних і духовних якостей є важливим показником і умовою, що переконливо свідчить про підвищення ефективності фізичного виховання, спрямування його на виховання у молоді фізичної культури як складової здоров’я, а отже, і загальної культури особистості